Розломи та землетруси

«Увімкніть телевізор, читайте газети або переглядайте інтернет, і майже одразу дізнаєтесь, що десь без участі людини сталося щось руйнівне. Сила природи сильна та страшна: торнадо, урагани, повені або землетруси. Землетруси — лише один із грандіозно страшних природних явищ, що можуть змінити ландшафт за лічені секунди.»

• Характеризувати та визначати три основні типи розломів
• Вміти описати процес виникнення землетрусів або цунамі та їх наслідки
• Пояснити, для чого потрібна сейсмологія, що таке сейсмограф і як він працює
• Розвиток цифрових компетенцій: створення ключових слів, пошук інформації в Інтернеті, розуміння природних явищ за допомогою 3D-моделі, пояснення процесів на 3D-моделі
• Ключові слова: сейсмічні хвилі, сейсмологія, сейсмограф, землетрус, цунамі

Тривалість: 10 хвилин

Розпочніть урок із кількох запитань, щоб з’ясувати поточні знання та досвід учнів:

• Як ви думаєте, чи рухаються земні плити під нами, чи вони спокійні? На чому ґрунтується ваша думка?
• Чи були ви свідками або бачили в телевізорі чи газетах рух Землі? Чи пам’ятаєте де і коли це сталося?
• Що може спричинити такий рух Землі?
• Як ми можемо захиститися від шкоди, спричиненої цими рухами? Запропонуйте можливі рішення.

Після відповіді на ці запитання ви зможете визначити основні ключові слова, такі як вулкан, землетрус і цунамі. Цей вступ допоможе почати пояснювати, як рухи Землі змінюють її поверхню.

Тривалість: 10 хвилин

Відкрийте 3D-модель "Розломи" в бібліотеці Corinth геологія. У цій моделі можна перемикатися між різними типами розломів, обертати їх та наближати. Анімацію можна зупинити, натиснувши на таймер під моделлю. Це дозволяє показати кроки процесу та відмінності між типами розломів.

Якщо модель не завантажується, відкрийте її напряму:
app.corinth3d.com/content/p_geol_zlomy

Тривалість: 10 хвилин

Матеріали: Комп’ютер з інтернетом, проектор

Створіть групи по 3–4 учні.

Поясніть, що події, такі як вулкани, цунамі або землетруси, змінюють поверхню Землі.

Учні повинні знайти в інтернеті зображення або відео "до" та "після" цих подій. Можна почати з обговорення ключових слів для пошуку, наприклад: "до і після цунамі", "зміни після землетрусу", "зображення Землі до і після вулкану". Ключові слова напишіть на дошці.

Попросіть учнів записати на папері або запам’ятати назву країни та рік події, яка її змінила.

Мета активності: Визначити, яка країна та в якому році постраждала від землетрусу. Учні навчаться створювати ключові слова та шукати інформацію, що покращить їхні навички пошуку та роботу з комп’ютером.

Тривалість: 10 хвилин

«Землетрус є результатом руху розломів. Місце під поверхнею Землі, де виникає землетрус, називається гіпоцентром, а місце прямо над ним на поверхні – епіцентром. Землетрус може викликати передштовхи, головний поштовх і післяштовхи.»

Під час пояснення можна відкрити 3D-модель "Землетрус" в додатку Corinth, що знаходиться в бібліотеці Геологія. Можна виділяти частини, що обговорюються, щоб допомогти учням уявити процес виникнення землетрусу.

• Розлом
• Рух уздовж розлому
• Гіпоцентр
• Епіцентр
• Сейсмічні хвилі
• Цунамі

Якщо модель не завантажується, відкрийте її напряму:
app.corinth3d.com/content/p_geol_zemetreseni_tsunami

Тривалість: 10 хвилин

Як люди передбачають, коли рух Землі стає небезпечним для життя? Чи використовуємо ми прилади для вимірювання руху?

Коротко ознайомте учнів із сейсмологією та сейсмографом:

«Сейсмологія вивчає рухи Землі та сейсмічні хвилі, що поширюються під та на поверхні. Сейсмічні хвилі – це хвилі енергії, що виділяється при раптових рухах гірських порід або вибухах. Прилади, що реєструють ці хвилі та оцінюють їхню силу, називаються сейсмографами.»

Як поширюються сейсмічні хвилі, можна показати в 3D-моделі Corinth "Землетрус" (Цунамі), натиснувши на частину Сейсмічні хвилі. Анімація показує, як хвилі поширюються від гіпоцентру – місця виникнення розлому.

Тривалість: 15 хвилин

Матеріали: маркери, гнучка лінійка, скотч, важкий предмет, газети або папір для письма

• Розкладіть газети або папір на столі.
• Прикріпіть маркер до лінійки під прямим кутом.
• Покладіть важкий предмет перед папером, інший кінець лінійки прикріпіть скотчем. Маркер має бути близько до паперу для письма.
• Запитайте учнів, що станеться з папером під час сейсмічних поштовхів. Потім струсіть столом і спостерігайте результат – маркер намалює лінію.
• Повторіть з більшою інтенсивністю поштовхів і спостерігайте викривлення лінії.
• Створіть ще один «сейсмограф»: один у ванні з піском або водою, інший на столі. Спостерігайте, як матеріал під сейсмографом впливає на результати.

Мета активності: Учні зрозуміють, як працює сейсмограф, які одиниці вимірювання використовуються та що сильніший землетрус створює більшу кривизну лінії.

Тривалість: 10 хвилин

Матеріали: літрова пластикова пляшка для кожного учня, олія для приготування, харчові барвники, вода, папір, олівці

• Кожен учень заповнює пляшку на ⅔ водою.
• Додайте харчовий барвник у воду і потроху додавайте олію, поки пляшка не заповниться, щільно закрутіть кришку.
• Учні ставлять пляшку на стіл і перевертають її, щоб змоделювати хвилі.
• Учні спостерігають рух хвиль і малюють або описують його на папері.
• Обговоріть, як різні фактори впливають на рух хвиль, наприклад дно океану, скелясте узбережжя, Місяць.

Мета активності: Учні спостерігають змінність води у хвилях та вивчають закономірності їх руху.

Вчитель обговорює з учнями, що нового вони дізналися та що їх зацікавило. Можна створити ментальну карту на дошці або записувати спостереження іншим способом. Під час обговорення підсумовується нова інформація та рекомендуються додаткові освітні ресурси для подальшого вивчення.